нагрівник
НАГРІВНИ́К, а́, ч. Пристрій, апарат для нагрівання.
У ній [кузні] для нагрівання заготовок, для кування і штампування використовуються струми високої частоти. Для цього сконструйовано спеціальний нагрівник, робота якого повністю автоматизована (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 119).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагрівник — нагрівни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нагрівник — -а, ч. Пристрій, апарат для нагрівання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагрівник — НАГРІВНИ́К, а́, ч. Пристрій, апарат для нагрівання чого-небудь. У кузні для нагрівання заготовок, для кування і штампування використовуються струми високої частоти. Словник української мови у 20 томах