1. Словник української мови у 20 томах

нагрівник

НАГРІВНИ́К, а́, ч.

Пристрій, апарат для нагрівання чого-небудь.

У кузні для нагрівання заготовок, для кування і штампування використовуються струми високої частоти. Для цього сконструйовано спеціальний нагрівник, робота якого повністю автоматизована (з наук.-попул. літ.);

Нагрівник машини і охолоджувач повітря створюють комфорт у різних кліматичних і погодних умовах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрівник — нагрівни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нагрівник — -а, ч. Пристрій, апарат для нагрівання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагрівник — НАГРІВНИ́К, а́, ч. Пристрій, апарат для нагрівання. У ній [кузні] для нагрівання заготовок, для кування і штампування використовуються струми високої частоти. Для цього сконструйовано спеціальний нагрівник, робота якого повністю автоматизована (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 119). Словник української мови в 11 томах