Словник української мови в 11 томах

нагірний

НАГІ́РНИЙ, а, е.

1. Розташований на горі, в горах.

На нагірній рівнині навкруги могили зеленіє молодий садок (Коцюб., III, 1956, 45);

Нагірним шляхом, рушило кілька возів з човнами та іншим збіжжям (Ле, Наливайко, 1957, 365);

Вересай переночував у челядницькій, а другого дня його одвели в нагірну частину села Сокиринець у призначену йому хату (Бурл., О. Вересай, 1959, 104).

2. Гористий, високий (про берег ріки, озера і т. ін.).

Нагірний берег Дніпра.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нагірний — нагі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нагірний — -а, -е. 1》 Розташований на горі, в горах. Нагірний Карабах. 2》 Гористий, високий (про берег ріки, озера і т. ін.). Нагірний берег Дніпра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагірний — НАГІ́РНИЙ, а, е. 1. Розташований на горі, в горах. На нагірній рівнині навкруги могили зеленіє молодий садок (М. Коцюбинський); Нагірним шляхом, рушило кілька возів з човнами та іншим збіжжям (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
  4. нагірний — ГОРИ́СТИЙ (покритий горами, пагорбами), ГІРСЬКИ́Й, ГО́РЯНИЙ, ГОРОВИ́Й рідше, ГОРОВИ́ТИЙ рідше; НАГІ́РНИЙ (про берег). В тому місці.. околиця гориста і скеляста (О.  Словник синонімів української мови
  5. нагірний — Нагі́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)