нагірний
НАГІ́РНИЙ, а, е.
1. Розташований на горі, в горах.
На нагірній рівнині навкруги могили зеленіє молодий садок (Коцюб., III, 1956, 45);
Нагірним шляхом, рушило кілька возів з човнами та іншим збіжжям (Ле, Наливайко, 1957, 365);
Вересай переночував у челядницькій, а другого дня його одвели в нагірну частину села Сокиринець у призначену йому хату (Бурл., О. Вересай, 1959, 104).
2. Гористий, високий (про берег ріки, озера і т. ін.).
Нагірний берег Дніпра.
Словник української мови (СУМ-11)