надбудовний

НАДБУДО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до надбудо́ва 2.

Суспільним наукам, як надбудовному явищу, зокрема історичній науці, партія відводить винятково важливу роль (Укр. іст. ж., 2, 1960, 21).

Значення в інших словниках

1. надбудовний — надбудо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надбудовний — -а, -е. Прикм. до надбудова 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надбудовний — НАДБУДО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до надбудо́ва 2. Суспільні науки належать до надбудовних явищ.  Словник української мови у 20 томах