Словник української мови в 11 томах

надвереджати

НАДВЕРЕДЖА́ТИ, аю, аєш, недок., НАДВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех., розм.

1. Знесилювати, виснажувати фізично.

Надвередити коня.

2. перен. Справляти сильне враження; вражати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. надвереджати — надвереджа́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. надвереджати — -аю, -аєш, недок., надвередити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Знесилювати, виснажувати фізично. Надвередити коня. 2》 перен. Справляти сильне враження; вражати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надвереджати — НАДВЕРЕДЖА́ТИ, аю, аєш і НАДВЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що, розм. 1. Знесилювати, виснажувати фізично. Надвередити коня. 2. кого, перен. Дуже хвилювати, вражати кого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. надвереджати — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови