надихаючий

НАДИХА́ЮЧИЙ, а, с. Дієпр. акт. теп. ч. до надиха́ти.

Надихаючим і основним чинником новаторства у мистецтві соціалістичного реалізму є сама прекрасна дійсність (Ком. Укр., 12, 1963, 45);

Надихаючий приклад Радянського Союзу вказує народам світу шлях до щастя і свободи (Літ. газ., 19.УІІ 1960, 1).

Значення в інших словниках

1. надихаючий — надиха́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надихаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до надихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надихаючий — НАДИХА́ЮЧИЙ, а, с. Який надихає. Народ хоче чути і бачити правду, окрилюючу і надихаючу на трудові подвиги правду (М. Рильський); Увічнено поета [Т. Шевченка] не тільки в бронзі. Він увічненний в серці народу, живий, надихаючий, рідний (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах