надихаючий
НАДИХА́ЮЧИЙ, а, с.
Який надихає.
Народ хоче чути і бачити правду, окрилюючу і надихаючу на трудові подвиги правду (М. Рильський);
Увічнено поета [Т. Шевченка] не тільки в бронзі. Він увічненний в серці народу, живий, надихаючий, рідний (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)