надихатися
НАДИ́ХАТИСЯ див. нади́хуватися¹.
НАДИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, НАДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАТХНУ́ТИСЯ, НАДИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
Відчувати приплив сил, бадьорості, душевного піднесення під впливом чого-небудь.
Творчість не підкоряється ні обліку, ні регулюванню. Не можна надихатися за замовленням (П. Загребельний);
Надихнувшись чарівної сили, на баского скочив він [Всеслав] коня (Н. Забіла);
* Образно. Нова українська література з самого початку надихалася прикладом Шевченка та йшла його шляхом (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)