Словник української мови в 11 томах

надклепувати

НАДКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДКЛЕПА́ТИ, надклепа́ю, надклепа́єш і надклеплю́, надкле́плеш; мн. надкле́плють; док., техн., перех. Приклепуючи, подовжувати; збільшувати що-небудь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. надклепувати — надкле́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надклепувати — -ую, -уєш, недок., надклепати, надклепаю, надклепаєш і надклеплю, надклеплеш; мн. надклеплють; док., тех., перех. Приклепуючи, подовжувати; збільшувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надклепувати — НАДКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДКЛЕПА́ТИ, надклепа́ю, надклепа́єш і надклеплю́, надкле́плеш; мн. надкле́плють; док., техн., що. Приклепуючи, подовжувати, збільшувати що-небудь. Надклепати трубу.  Словник української мови у 20 томах