Великий тлумачний словник сучасної мови

надклепувати

надкле́пувати

-ую, -уєш, недок., надклепати, надклепаю, надклепаєш і надклеплю, надклеплеш; мн. надклеплють; док., тех., перех.

Приклепуючи, подовжувати; збільшувати що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надклепувати — надкле́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надклепувати — НАДКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДКЛЕПА́ТИ, надклепа́ю, надклепа́єш і надклеплю́, надкле́плеш; мн. надкле́плють; док., техн., що. Приклепуючи, подовжувати, збільшувати що-небудь. Надклепати трубу.  Словник української мови у 20 томах
  3. надклепувати — НАДКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДКЛЕПА́ТИ, надклепа́ю, надклепа́єш і надклеплю́, надкле́плеш; мн. надкле́плють; док., техн., перех. Приклепуючи, подовжувати; збільшувати що-небудь.  Словник української мови в 11 томах