надокола
НАДО́КОЛА, НАДОВКО́ЛА, присл., діал. Навколо.
Налетів з скиготом другий вибух, посипалась і розметалась геть-геть надокола з окопів земля (Стар., Облога.., 1961, 50);
Тисячі людей юрмилися надовкола (Мур., Жила.. вдова, 1960, 91).
Словник української мови (СУМ-11)