Словник української мови в 11 томах

надокола

НАДО́КОЛА, НАДОВКО́ЛА, присл., діал. Навколо.

Налетів з скиготом другий вибух, посипалась і розметалась геть-геть надокола з окопів земля (Стар., Облога.., 1961, 50);

Тисячі людей юрмилися надовкола (Мур., Жила.. вдова, 1960, 91).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. надокола — надоко́ла прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. надокола — див. близько  Словник синонімів Вусика
  3. надокола — надовкола, присл., діал. Навколо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надокола — НАДОКО́ЛА, НАДОВКО́ЛА, присл., діал. Навколо. Налетів з скиготом другий вибух, посипалась і розметалась геть-геть надокола з окопів земля (М. Старицький); Тисячі людей юрмилися надовкола (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах