надоєний
НАДО́ЄНИЙ, а, с. Дієпр. пас. мин. ч. до надої́ти.
Коли Меланка з надоєним молоком пішла до Марії, Юрко раптом відчув себе змореним і кволим (Жур., Опов., 1956, 97);
// надо́єно, безос. присудк. сл.
В цьому році ми взяли добрий розгін. За станом на 1 червня від кожної корови надоєно по 1913 кілограмів молока (Хлібороб Укр., 9, 1964, 18).
Словник української мови (СУМ-11)