Словник української мови в 11 томах

надоєний

НАДО́ЄНИЙ, а, с. Дієпр. пас. мин. ч. до надої́ти.

Коли Меланка з надоєним молоком пішла до Марії, Юрко раптом відчув себе змореним і кволим (Жур., Опов., 1956, 97);

// надо́єно, безос. присудк. сл.

В цьому році ми взяли добрий розгін. За станом на 1 червня від кожної корови надоєно по 1913 кілограмів молока (Хлібороб Укр., 9, 1964, 18).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. надоєний — надо́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. надоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надоїти. || надоєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надоєний — НАДО́ЄНИЙ, а, с. Дієпр. пас. до надої́ти. Завідуючий фермою щодня записує у щоденник кількість надоєного молока від усієї групи корів, закріплених за дояркою (з газ.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  4. надоєний — Надо́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)