надоїда
НАДОЇ́ДА, и, ч. і ж., розм. Набридлива істота.
Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся, мов собака, скрекотом своїм провела (Збан., Над Десною, 1951, 42).
Словник української мови (СУМ-11)НАДОЇ́ДА, и, ч. і ж., розм. Набридлива істота.
Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся, мов собака, скрекотом своїм провела (Збан., Над Десною, 1951, 42).
Словник української мови (СУМ-11)