надоїдати

НАДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДОЇСТИ, ї́м, їси́, док., розм. Те саме, що надокуча́ти.

— Ого! — сказав Павло і тихо свиснув. — Ну, жінко, це мені починає надоїдати (Кучер, Трудна любов, 1960, 363);

Та Хмара надулась і річ таку гуде: — Що вже мені се Сонце надоїло! (Греб., І, 1957, 50);

Катруся мала приходити тоді, коли Ядзя захоче з нею побавитись та надоїсть їй французька бонна (Кобр., Вибр., 1954, 87).

Значення в інших словниках

1. надоїдати — надоїда́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. надоїдати — див. чіплятися  Словник синонімів Вусика
3. надоїдати — Докучати, докучити, подокучати, надокучати, надокучити, понадокучати, виснути, зависнути, звиснути, знуджувати, знудити, познуджувати, набридати, набриднути, понабридати, обридати, обридити, обриднути, навнувати, знавнувати, понавнувати, назолювати...  Словник чужослів Павло Штепа
4. надоїдати — НАДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док., кому, розм. Те саме, що надокуча́ти. – Ого! – сказав Павло і тихо свиснув. – Ну, жінко, це мені починає надоїдати (В. Кучер); Та Хмара надулась і річ таку гуде: – Що вже мені се Сонце надоїло! (Є.  Словник української мови у 20 томах
5. надоїдати — НАБРИДА́ТИ чим і без додатка (повторюванням, одноманітністю дій або слів, постійною присутністю, надмірною увагою і т. ін. неприємно вражати), ДОКУЧА́ТИ, НАДОКУЧА́ТИ, НАДОЇДА́ТИ розм., НАПРИКРЯ́ТИСЯ діал.; ПРИСТАВА́ТИ розм., В'Я́ЗНУТИ розм., ЛІ́ЗТИ розм.  Словник синонімів української мови