надоїдливий

НАДОЇ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що надоку́чливий.

Були хвилі, коли він почував тиху симпатію до сеї дівчини, мовчазливої, розумної і зовсім не так надоїдливої, як Маня (Фр., І, 1955, 343);

Спроквола ступають коні, махають головами, відганяючи надоїдливих мух (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 517).

Значення в інших словниках

1. надоїдливий — надої́дливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. надоїдливий — див. докучливий; небажаний  Словник синонімів Вусика
3. надоїдливий — НАДОЇ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що надоку́чливий. Були хвилі, коли він почував тиху симпатію до сеї дівчини, мовчазливої, розумної і зовсім не так надоїдливої, як Маня (І. Франко); Спроквола ступають коні, махають головами, відганяючи надоїдливих мух (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
4. надоїдливий — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови