надоїда

ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); (Мати:) Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); — Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. — Еге,- той йому. — То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. — Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? — каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. надоїда — надої́да 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про набридливу людину розм. надої́да 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тварину розм.  Орфографічний словник української мови
2. надоїда — див. небажаний  Словник синонімів Вусика
3. надоїда — НАДОЇ́ДА, и, ч. і ж., розм. Набридлива істота. Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся, мов собака, скрекотом своїм провела (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. надоїда — НАДОЇ́ДА, и, ч. і ж., розм. Набридлива істота. Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся, мов собака, скрекотом своїм провела (Збан., Над Десною, 1951, 42).  Словник української мови в 11 томах