надоїда

НАДОЇ́ДА, и, ч. і ж., розм.

Набридлива істота.

Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся, мов собака, скрекотом своїм провела (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. надоїда — надої́да 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про набридливу людину розм. надої́да 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тварину розм.  Орфографічний словник української мови
2. надоїда — див. небажаний  Словник синонімів Вусика
3. надоїда — ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І.  Словник синонімів української мови
4. надоїда — НАДОЇ́ДА, и, ч. і ж., розм. Набридлива істота. Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся, мов собака, скрекотом своїм провела (Збан., Над Десною, 1951, 42).  Словник української мови в 11 томах