надряпаний

НАДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надря́пати.

Написав [Семіон Стоколоса] до неї перший лист, несмілий, надряпаний, очевидно, тремтячою рукою (Фр., II, 1950, 298);

// надря́пано, безос. присудк. сл.

Невправною малограмотною Ваньчиною ж рукою там [на паперовій кульці] було надряпано: "Рівно о дванадцятій" (Смолич, II, 1958, 102).

Значення в інших словниках

1. надряпаний — надря́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надряпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надряпати. || надряпано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надряпаний — НАДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надря́пати. Написав [Семіон Стоколоса] до неї перший лист, несмілий, надряпаний, очевидно, тремтячою рукою (І.  Словник української мови у 20 томах