надряпаний
НАДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надря́пати.
Написав [Семіон Стоколоса] до неї перший лист, несмілий, надряпаний, очевидно, тремтячою рукою (Фр., II, 1950, 298);
// надря́пано, безос. присудк. сл.
Невправною малограмотною Ваньчиною ж рукою там [на паперовій кульці] було надряпано: "Рівно о дванадцятій" (Смолич, II, 1958, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надряпаний — надря́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- надряпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надряпати. || надряпано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надряпаний — НАДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надря́пати. Написав [Семіон Стоколоса] до неї перший лист, несмілий, надряпаний, очевидно, тремтячою рукою (І. Словник української мови у 20 томах