1. Словник української мови у 20 томах

надряпаний

НАДРЯ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надря́пати.

Написав [Семіон Стоколоса] до неї перший лист, несмілий, надряпаний, очевидно, тремтячою рукою (І. Франко);

Тільки натреноване око дослідника могло відрізнити павутиння вікових тріщин від ліній, надряпаних людською рукою (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. надря́пане, ного, с. Те, що надряпане ким-небудь.

“Я вже чула про твою біду, Рустеме, – читав Рустем надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. – Та не журись” (М. Коцюбинський);

// надря́пано, безос. пред.

Невправною малограмотною Ваньчиною ж рукою там [на паперовій кульці] було надряпано: “Рівно о дванадцятій” (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надряпаний — надря́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надряпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надряпати. || надряпано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надряпаний — НАДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надря́пати. Написав [Семіон Стоколоса] до неї перший лист, несмілий, надряпаний, очевидно, тремтячою рукою (Фр., II, 1950, 298); // надря́пано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах