надушувати

НАДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., перех.

1. Натискувати, надавлювати на що-небудь.

— Хіба взяти рушницю, надушити пружину — і — прощай навіки думки, милі надії!.. (Мирний, V, 1955, 180);

Він, як вихор, скочив у вагон і надушив кнопку дзвінка два рази (Ю. Янов., 1. 1958, 114);

// тільки док. Натискаючи, придавлюючи, завдати кому-небудь фізичного болю.

Потім один надушив другого, сів на грудях, набрав пороху з дороги в жменю й почав забивать порохом рот, ніс, очі (Н.-Лев., І, 1956, 418).

2. тільки док., розм. Душачи, знищити велику кількість чогось живого.

Значення в інших словниках

1. надушувати — наду́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надушувати — -ую, -уєш, недок., надушити, -душу, -душиш, док., перех. 1》 Натискувати, надавлювати на що-небудь. || тільки док. Натискаючи, придавлюючи, завдати кому-небудь фізичного болю. 2》 тільки док., розм. Душачи, знищити велику кількість чогось живого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надушувати — НАДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док. 1. що. Натискувати, надавлювати на що-небудь. – Хіба взяти рушницю, надушити пружину – і – прощай навіки думки, милі надії!..  Словник української мови у 20 томах
4. надушувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого...  Словник синонімів української мови
5. надушувати — Надушувати, -шую, -єш сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Харьк. у. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити? Грин. III. 325.  Словник української мови Грінченка