надушувати

НАДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док.

1. що. Натискувати, надавлювати на що-небудь.

– Хіба взяти рушницю, надушити пружину – і – прощай навіки думки, милі надії!.. (Панас Мирний);

Він, як вихор, скочив у вагон і надушив кнопку дзвінка два рази (Ю. Яновський);

// тільки док., кого. Натискаючи, придавлюючи кого-небудь, завдати фізичного болю.

Потім один надушив другого, сів на грудях, набрав пороху з дороги в жменю й почав забивать порохом рот, ніс, очі (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Всередині в нього [Вані] переверталась важкими клубками чорна туга й надушувала на тендітні груди маленької людини (В. Підмогильний).

2. тільки док., кого, що, розм. Душачи, знищити велику кількість чогось живого.

Значення в інших словниках

1. надушувати — наду́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надушувати — -ую, -уєш, недок., надушити, -душу, -душиш, док., перех. 1》 Натискувати, надавлювати на що-небудь. || тільки док. Натискаючи, придавлюючи, завдати кому-небудь фізичного болю. 2》 тільки док., розм. Душачи, знищити велику кількість чогось живого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надушувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого...  Словник синонімів української мови
4. надушувати — НАДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., перех. 1. Натискувати, надавлювати на що-небудь. — Хіба взяти рушницю, надушити пружину — і — прощай навіки думки, милі надії!..  Словник української мови в 11 томах
5. надушувати — Надушувати, -шую, -єш сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Харьк. у. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити? Грин. III. 325.  Словник української мови Грінченка