надівання

НАДІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надіва́ти.

Обидва боки мав до надівання пас: Ясний для празника, а темний — в будній час (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 55);

Надівання шин на колеса.

Значення в інших словниках

1. надівання — надіва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. надівання — -я, с. Дія за знач. надівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надівання — НАДІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надіва́ти. “Ні, Бог учув наші молитви і посилає зливу!” – хотів сказати отець Йосип, підходячи до престолу й пригладжуючи скуйовджене під час надівання фелоні густе волосся (Б.  Словник української мови у 20 томах