1. Словник української мови в 11 томах

надівання

НАДІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надіва́ти.

Обидва боки мав до надівання пас: Ясний для празника, а темний — в будній час (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 55);

Надівання шин на колеса.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надівання — надіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надівання — -я, с. Дія за знач. надівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надівання — НАДІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надіва́ти. “Ні, Бог учув наші молитви і посилає зливу!” – хотів сказати отець Йосип, підходячи до престолу й пригладжуючи скуйовджене під час надівання фелоні густе волосся (Б. Словник української мови у 20 томах