1. Словник української мови у 20 томах

надівання

НАДІВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. надіва́ти.

“Ні, Бог учув наші молитви і посилає зливу!” – хотів сказати отець Йосип, підходячи до престолу й пригладжуючи скуйовджене під час надівання фелоні густе волосся (Б. Антоненко-Давидович);

На властивості сталі розширюватися при нагріванні ґрунтуються деякі прийоми роботи, наприклад, надівання в гарячому стані бандажів і шин на колеса (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надівання — надіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надівання — -я, с. Дія за знач. надівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надівання — НАДІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надіва́ти. Обидва боки мав до надівання пас: Ясний для празника, а темний — в будній час (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 55); Надівання шин на колеса. Словник української мови в 11 томах