наділяння

НАДІЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. наділя́ти.

Скінчивши наділяння [стрічками].., вернулась [Юзя] до ясного гурту панночок (Л. Укр., III, 1952, 677).

Значення в інших словниках

1. наділяння — наділя́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. наділяння — -я, с. Дія за знач. наділяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наділяння — НАДІЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. наділя́ти. Скінчивши наділяння [стрічками].., вернулась [Юзя] до ясного гурту панночок (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах