наділяння

НАДІЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. наділя́ти.

Скінчивши наділяння [стрічками].., вернулась [Юзя] до ясного гурту панночок (Л. Укр., III, 1952, 677).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наділяння — наділя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наділяння — -я, с. Дія за знач. наділяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наділяння — НАДІЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. наділя́ти. Скінчивши наділяння [стрічками].., вернулась [Юзя] до ясного гурту панночок (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах