1. Словник української мови в 11 томах

надільний

НАДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до наділу (у 2 знач.).

Земля в поміщицьких маєтках ділилась на дві частини: поміщицькі орні землі і селянський наділ. Селяни обробляли і поміщицьку і надільну землю своїм дрібним реманентом (Іст. УРСР, І, 1953, 344).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надільний — наді́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надільний — -а, -е. Стос. до наділу (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надільний — НАДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до наділу (у 2 знач.). Земля в поміщицьких маєтках ділилась на дві частини: поміщицькі орні землі і селянський наділ. Селяни обробляли і поміщицьку і надільну землю своїм дрібним реманентом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах