називаний

НАЗИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до назива́ти.

За машину відповідали дід Петро, називаний так за бороду, і колишній танкіст Гаврилов (Ю. Янов., II, 1954, 134);

// нази́вано, безос. присудк. сл.

Титуловано його [Григорія Сковороду] українським Сократом, і українським Платаном, ..називано і деїстом, і пантеїстом (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3).

Значення в інших словниках

1. називаний — нази́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. називаний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до називати. || називано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. називаний — НАЗИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назива́ти. За машину відповідали дід Петро, називаний так за бороду, і колишній танкіст Гаврилов (Ю. Яновський); // у знач. ім. нази́ване, ного, с. Те, що називають.  Словник української мови у 20 томах