НАЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.. розм. Висловити багато побажань.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
назичити —
нази́чити дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
назичити —
-чу, -чиш, док., перех., розм. Висловити багато побажань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
назичити —
НАЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., чого, розм. Висловити багато побажань.
Словник української мови у 20 томах
назичити —
Назича́ти, -ча́ю, -єш сов. в. назичити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Словник української мови Грінченка