назношувати
НАЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНО́СИТИ, ношу, носиш, док., перех. Приносити що-небудь у великій кількості; наносити.
Газди.. назношували сіна та нароблювали дров на цілі сєтки [свята] (Хотк., II, 1966, 36);
Назносили Марині одежі — той те дає, другий друге тиче (Мирний, IV, 1955, 252);
З однієї кімнати зробив [Іван Кіндратович] справжню майстерню. Назносив сюди всякого інструменту, завалив стіл хитромудрими кресленнями (Ткач, Арена, 1960, 204);
Дівчата назносили хворосту й сухої трави (Морд., І, 1958, 110).
Словник української мови (СУМ-11)