1. Словник української мови в 11 томах

назношувати

НАЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНО́СИТИ, ношу, носиш, док., перех. Приносити що-небудь у великій кількості; наносити.

Газди.. назношували сіна та нароблювали дров на цілі сєтки [свята] (Хотк., II, 1966, 36);

Назносили Марині одежі — той те дає, другий друге тиче (Мирний, IV, 1955, 252);

З однієї кімнати зробив [Іван Кіндратович] справжню майстерню. Назносив сюди всякого інструменту, завалив стіл хитромудрими кресленнями (Ткач, Арена, 1960, 204);

Дівчата назносили хворосту й сухої трави (Морд., І, 1958, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назношувати — назно́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. назношувати — -ую, -уєш, недок., назносити, -ношу, -носиш, док., перех. Приносити що-небудь у великій кількості; наносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назношувати — НАЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНО́СИТИ, ношу, носиш і НАЗНЕСТИ́, несу́, несе́ш, док., чого. Приносити що-небудь у великій кількості; наносити. Ґазди .. назношували сіна та нароблювали дров на цілі сєтки [свята] (Г. Словник української мови у 20 томах