назношувати
НАЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНО́СИТИ, ношу, носиш і НАЗНЕСТИ́, несу́, несе́ш, док., чого.
Приносити що-небудь у великій кількості; наносити.
Ґазди .. назношували сіна та нароблювали дров на цілі сєтки [свята] (Г. Хоткевич);
Назносили Марині одежі – той те дає, другий друге тиче (Панас Мирний);
З однієї кімнати зробив [Іван Кіндратович] справжню майстерню. Назносив сюди всякого інструменту, завалив стіл хитромудрими кресленнями (Д. Ткач);
Навезли вони здобичі, Наче де на вечорниці, В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (І. Манжура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назношувати — назно́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- назношувати — -ую, -уєш, недок., назносити, -ношу, -носиш, док., перех. Приносити що-небудь у великій кількості; наносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назношувати — НАЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНО́СИТИ, ношу, носиш, док., перех. Приносити що-небудь у великій кількості; наносити. Газди.. назношували сіна та нароблювали дров на цілі сєтки [свята] (Хотк. Словник української мови в 11 томах