назношувати

НАЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНО́СИТИ, ношу, носиш і НАЗНЕСТИ́, несу́, несе́ш, док., чого.

Приносити що-небудь у великій кількості; наносити.

Ґазди .. назношували сіна та нароблювали дров на цілі сєтки [свята] (Г. Хоткевич);

Назносили Марині одежі – той те дає, другий друге тиче (Панас Мирний);

З однієї кімнати зробив [Іван Кіндратович] справжню майстерню. Назносив сюди всякого інструменту, завалив стіл хитромудрими кресленнями (Д. Ткач);

Навезли вони здобичі, Наче де на вечорниці, В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (І. Манжура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назношувати — назно́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. назношувати — -ую, -уєш, недок., назносити, -ношу, -носиш, док., перех. Приносити що-небудь у великій кількості; наносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назношувати — НАЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНО́СИТИ, ношу, носиш, док., перех. Приносити що-небудь у великій кількості; наносити. Газди.. назношували сіна та нароблювали дров на цілі сєтки [свята] (Хотк. Словник української мови в 11 томах