назнущатися
НАЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з кого – чого, рідше над ким – чим і без дод.
Багато, вволю познущатися.
Віддали його до пана в економію товар пасти. Що вже тоді назнущалися з його [нього] досхочу, що наштовхалися! (М. Коцюбинський);
– Ні, сказати, сам пан досі не бивсь... – Так зате Олійниченко та об'їзні назнущались (Б. Грінченко);
За що скарали матір злі люди? Над щирою правдивою жінкою наглумилися, назнущалися (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назнущатися — назнуща́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- назнущатися — -аюся, -аєшся, док., з кого – чого, рідше над ким – чим. Багато, досхочу познущатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назнущатися — НАЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з кого — чого, рідше над ким — чим. Багато, досхочу познущатися. Віддали його до пана в економію товар пасти. Що вже тоді назнущалися з його досхочу, що наштовхалися! (Коцюб., І, 1955, 21); [Xристина:] Буде вже!... Словник української мови в 11 томах