назуваний
НАЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до назува́ти.
На голові в неї старенька хустина..; на ногах черевики нові, козлові, ще не назувані (Свидн., Люборацькі, 1955, 52).
Словник української мови (СУМ-11)НАЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до назува́ти.
На голові в неї старенька хустина..; на ногах черевики нові, козлові, ще не назувані (Свидн., Люборацькі, 1955, 52).
Словник української мови (СУМ-11)