найлегше
НАЙЛЕ́ГШЕ, присл. Найвищ. ст. до ле́гко.
Найлегше того бити, хто не борониться (Укр.. присл.., 1963, 449);
Найпростіше, найлегше знімати звучання на сильній чи відносно сильній долі такту (Осн.. диригув., 1960, 100).
Словник української мови (СУМ-11)