Словник української мови в 11 томах

найтовити

НАЙТО́ВИТИ, влю, виш; мн. найто́влять; недок., перех., мор. Скріплювати, з’єднувати найтовом.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. найтовити — найто́вити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. найтовити — -влю, -виш; мн. найтовлять; недок., перех., мор. Скріплювати, з'єднувати найтовом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найтовити — НАЙТО́ВИТИ, влю, виш; мн. найто́влять; недок., що, мор. Скріплювати, з'єднувати найтовом.  Словник української мови у 20 томах