Словник української мови в 11 томах

накарбований

НАКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накарбува́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. накарбований — накарбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. накарбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накарбувати. || накарбовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накарбований — НАКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накарбува́ти. На одній із трьох граней Інна розгледіла дрібнюсінько накарбований уподовж голки напис (О. Гончар); // накарбо́вано, безос. пред. Хрести камінні брилами лежать навколо.  Словник української мови у 20 томах