накарбований

накарбо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до накарбувати.

|| накарбовано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. накарбований — накарбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. накарбований — НАКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накарбува́ти. На одній із трьох граней Інна розгледіла дрібнюсінько накарбований уподовж голки напис (О. Гончар); // накарбо́вано, безос. пред. Хрести камінні брилами лежать навколо.  Словник української мови у 20 томах
3. накарбований — НАКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накарбува́ти.  Словник української мови в 11 томах