1. Великий тлумачний словник сучасної мови

накарбований

накарбо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до накарбувати.

|| накарбовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накарбований — накарбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накарбований — НАКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накарбува́ти. На одній із трьох граней Інна розгледіла дрібнюсінько накарбований уподовж голки напис (О. Гончар); // накарбо́вано, безос. пред. Хрести камінні брилами лежать навколо. Словник української мови у 20 томах
  3. накарбований — НАКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накарбува́ти. Словник української мови в 11 томах