накарбувати
накарбува́ти
див. накарбовувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накарбувати — накарбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- накарбувати — НАКАРБУВА́ТИ див. накарбо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- накарбувати — НАКАРБУВА́ТИ див. накарбо́вувати. Словник української мови в 11 томах
- накарбувати — Накарбува́ти, -бу́ю, -єш гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2) — на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44. Словник української мови Грінченка