1. Словник української мови у 20 томах

накарбувати

НАКАРБУВА́ТИ див. накарбо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накарбувати — накарбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накарбувати — див. накарбовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накарбувати — НАКАРБУВА́ТИ див. накарбо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  4. накарбувати — Накарбува́ти, -бу́ю, -єш гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2) — на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44. Словник української мови Грінченка