накарбовувати
НАКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш недок., НАКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Робити різальним інструментом або гострим предметом зарубки, позначки, нарізи і т. ін. на чому-небудь.
2. Вирізьблювати що-небудь на металі, камені і т. ін.
рука народу .. зараз накарбовує на граніті ім'я [Ю. Яновського], пише його на монолітній, циклопічних розмірів брилі (О. Гончар);
Думаю про творчість: Про дикуна, .. що гострим камінцем Накарбував серед стіни в печері Якогось мамонта або ведмедя Всім людям на велике дивування (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накарбовувати — накарбо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- накарбовувати — -ую, -уєш, недок., накарбувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Робити різальним інструментом або гострим предметом зарубки, позначки, нарізи і т. ін. на чому-небудь. 2》 Вирізьблювати що-небудь на металі, камені і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накарбовувати — НАКАРБО́ВУВАТИ, у́ю, у́єш, недок., НАКАРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Робити різальним інструментом або гострим предметом зарубки, позначки, нарізи і т. ін. на чому-небудь. 2. Вирізьблювати що-небудь на металі, камені і т. ін. Словник української мови в 11 томах