Великий тлумачний словник сучасної мови

накарбувати

накарбува́ти

див. накарбовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. накарбувати — накарбува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. накарбувати — НАКАРБУВА́ТИ див. накарбо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. накарбувати — НАКАРБУВА́ТИ див. накарбо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. накарбувати — Накарбува́ти, -бу́ю, -єш гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2) — на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44.  Словник української мови Грінченка