накарбувати —
накарбува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
накарбувати —
див. накарбовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
накарбувати —
НАКАРБУВА́ТИ див. накарбо́вувати.
Словник української мови у 20 томах
накарбувати —
Накарбува́ти, -бу́ю, -єш гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2) — на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44.
Словник української мови Грінченка