накарячки

НАКАРЯ́ЧКИ, НАКАРА́ЧКИ, НАВКАРА́ЧКИ, присл., з дієсл. поповзти, вилізти і т. ін. На долонях рук і на колінах.

Не озираючись, він накарячки поповз у кущі (Донч., VI, 1957, 25);

Примружившись, Яків навкарачки виліз з канави (Збан., Ліс. красуня, 1955, 172);

*Образно. Лихо до нас біжить бігом, а від нас навкарачки лізе (Укр.. присл.., 1955, 34);

// з дієсл. підвестися, стати і т. ін. На долоні рук і на коліна.

Остап ледве підвівся, ставши навкарачки (Бурл., О. Вересай, 1959, 21);

Гаряча суха хвиля газів забила Чернишеві дихання, кинула геть, і він незчувся сам, як опинився в траншеї, приглушений ударом, поставлений майже навкарачки (Гончар, III, 1959, 42).

Значення в інших словниках

1. накарячки — накаря́чки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. накарячки — накарачки, навкарачки, присл., з дієсл. поповзти, вилізти і т. ін. На долонях рук і на колінах. || з дієсл. підвестися, стати і т. ін. На долоні рук і на коліна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накарячки — Рачки  Словник чужослів Павло Штепа
4. накарячки — НАКАРЯ́ЧКИ, НАКАРА́ЧКИ, НАВКАРА́ЧКИ, присл., з дієсл. поповзти, вилізти і т. ін. 1. На долонях рук і на колінах. Не озираючись, він накарячки поповз у кущі (О. Донченко); Примружившись, Яків навкарачки виліз з канави (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. накарячки — РА́ЧКИ розм. (на долонях і колінах), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., РАЧКУВА́ТО розм.; НАКАРЯ́ЧКИ (НАКАРА́ЧКИ) розм., НАВКАРА́ЧКИ розм. (перев. стати, сісти); НАКАРЯ́ЧКАХ (НАКАРА́ЧКАХ) розм. (перев. стояти, сидіти). А я тую бистру річку Рачки перелізу (П.  Словник синонімів української мови