накарячки

РА́ЧКИ розм. (на долонях і колінах), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., РАЧКУВА́ТО розм.; НАКАРЯ́ЧКИ (НАКАРА́ЧКИ) розм., НАВКАРА́ЧКИ розм. (перев. стати, сісти); НАКАРЯ́ЧКАХ (НАКАРА́ЧКАХ) розм. (перев. стояти, сидіти). А я тую бистру річку Рачки перелізу (П. Чубинський); "Напирають, мабуть, — подумав він, — ще й вискочить не встигну". І вже карачки хутко подерся догори (П. Панч); Зневажливо, носком чобота, штовхав (Кравцов) у спину тих, хто надто рачкувато пересувався плазом (Ю. Бедзик); Він раптом присів накарячки (М. Коцюбинський); Остап ледве підвівся, ставши навкарачки (Ф. Бурлака); Через поріг Юра перелазить накарачках (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. накарячки — накаря́чки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. накарячки — накарачки, навкарачки, присл., з дієсл. поповзти, вилізти і т. ін. На долонях рук і на колінах. || з дієсл. підвестися, стати і т. ін. На долоні рук і на коліна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накарячки — Рачки  Словник чужослів Павло Штепа
4. накарячки — НАКАРЯ́ЧКИ, НАКАРА́ЧКИ, НАВКАРА́ЧКИ, присл., з дієсл. поповзти, вилізти і т. ін. 1. На долонях рук і на колінах. Не озираючись, він накарячки поповз у кущі (О. Донченко); Примружившись, Яків навкарачки виліз з канави (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. накарячки — НАКАРЯ́ЧКИ, НАКАРА́ЧКИ, НАВКАРА́ЧКИ, присл., з дієсл. поповзти, вилізти і т. ін. На долонях рук і на колінах. Не озираючись, він накарячки поповз у кущі (Донч., VI, 1957, 25); Примружившись, Яків навкарачки виліз з канави (Збан., Ліс.  Словник української мови в 11 томах