Словник української мови в 11 томах

накидка

НА́КИДКА, и, ж., розм. Дія за знач. накида́ти², наки́нути.

Старіші і простіші [батюшки].. були проти накидки плати (Н.-Лев., III, 1956, 166).

НАКИ́ДКА, и, ж.

1. Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща.

Мокра, спітніла за день спина тепер замерзла: накидку він тільки-но передав Брянському (Гончар, III, 1959, 75);

Бабуся побігла по накидку для мами, бо мама була тільки в домашній сукенці (Вільде, Повнол. діти, 1960, 28);

Лакеї несли вже оберемками жіночі накидки, мантильї (Полт., Дит. Гоголя, 1954, ЗО).

2. Покривало для подушки, ліжка і т. ін.

Надя окинула швидким поглядом стіни, диван з білою накидкою, накрохмалені фіранки і салфеточки (Ткач, Плем’я.., 1961, 190);

3 простих котушкових ниток можна вив’язати скатерть, доріжки, занавіски, накидки на подушки (В’язання.., 1957, 89).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. накидка — на́кидка іменник жіночого роду набавка розм. наки́дка іменник жіночого роду одяг, покривало  Орфографічний словник української мови
  2. накидка — див. покривало  Словник синонімів Вусика
  3. накидка — I нак`идка-и, ж. 1》 Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща. 2》 Покривало для подушки, ліжка і т. ін. II н`акидка-и, ж., розм. Дія за знач. накидати II, накинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накидка — НАКИ́ДКА, и, ж. 1. Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща. Бабуся побігла по накидку для мами, бо мама була тільки в домашній сукенці (Ірина Вільде); Вона це [незадоволення] бачить вже по холодних ображених фізіономіях панночок...  Словник української мови у 20 томах
  5. накидка — НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни).  Словник синонімів української мови
  6. накидка — Накидка, -ки ж. 1) Прибавка, набавка. 2) а) Сѣть, имѣющая видъ круга, окружность котораго 8 — 12 саж. Поднятая за центръ, сѣть принимаетъ видъ колокола. Окружность сѣти обвѣшана свинцомъ (15 — 20 фун.); отъ центра идетъ веревка.  Словник української мови Грінченка