накидка

НАКИ́ДКА, и, ж.

1. Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща.

Бабуся побігла по накидку для мами, бо мама була тільки в домашній сукенці (Ірина Вільде);

Вона це [незадоволення] бачить вже по холодних ображених фізіономіях панночок, які починають розшукувати свої капелюхи, нкидки, рукавички і т. п (В. Винниченко);

Мокра, спітніла за день спина тепер замерзла: накидку він тільки-но передав Брянському (О. Гончар).

2. Покривало для подушки, ліжка і т. ін.

Надя окинула швидким поглядом стіни, диван з білою накидкою, накрохмалені фіранки і салфеточки (Д. Ткач);

Простирадла ніким до тебе не торкані, пухнаста ковдрочка у квітчастих візерунках, подушка білосніжна... І особливо, оця мереживна, сяюча, як піна морська, накидка на ній (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. накидка — на́кидка іменник жіночого роду набавка розм. наки́дка іменник жіночого роду одяг, покривало  Орфографічний словник української мови
2. накидка — див. покривало  Словник синонімів Вусика
3. накидка — I нак`идка-и, ж. 1》 Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща. 2》 Покривало для подушки, ліжка і т. ін. II н`акидка-и, ж., розм. Дія за знач. накидати II, накинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. накидка — НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни).  Словник синонімів української мови
5. накидка — НА́КИДКА, и, ж., розм. Дія за знач. накида́ти², наки́нути. Старіші і простіші [батюшки].. були проти накидки плати (Н.-Лев., III, 1956, 166). НАКИ́ДКА, и, ж. 1. Верхній одяг без рукавів, на зразок плаща.  Словник української мови в 11 томах
6. накидка — Накидка, -ки ж. 1) Прибавка, набавка. 2) а) Сѣть, имѣющая видъ круга, окружность котораго 8 — 12 саж. Поднятая за центръ, сѣть принимаетъ видъ колокола. Окружность сѣти обвѣшана свинцомъ (15 — 20 фун.); отъ центра идетъ веревка.  Словник української мови Грінченка