накладений
НАКЛА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накла́сти.
Серед образа був намальований амвон, неначе дві перекинуті сковороди, накладені одна на другу (Н.-Лев., III, 1956, 24);
У першому ряду йшли лучники з накладеними стрілами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 443);
На дрібних недорозвинених губах густо накладена помада (Вільде, Сестри.., 1958, 278);
Городянин, сміючись, везе перекособочену, криво накладену гарбу (Гончар, II, 1959, 366);
// накла́дено, безос. присудк. сл.
Під стіною накладено мішків (Ю. Янов., II, 1954, 40).
Словник української мови (СУМ-11)